Війна в Ірані: до протистоння долучились 23 держава інфографіка

Санкції привели мільйони іранців до злиднів і знизили їхню купівельну спроможність щодо імпортних товарів першої необхідності, таких як продукти харчування та ліки, одночасно підживлюючи інфляцію та безробіття.

Ризик ширшої війни існує, особливо якщо до конфлікту активно долучаться союзники Ірану або країни регіону. Ослаблення іранського військового потенціалу або внутрішня нестабільність у країні можуть обмежити можливості такої співпраці. З іншого – багато з них намагаються уникати прямої конфронтації з Іраном, щоб не втягнутися у війну. До конфлікту можуть активніше долучитися союзні сили Ірану, зокрема «Хезболла» в Лівані або хусити в Ємені. Explainer пояснює, що відомо про війну між США та Іраном, чому вона почалася, які сили беруть участь у конфлікті та які сценарії його розвитку можливі.

Це може призвести до тривалої внутрішньої нестабільності або навіть громадянської війни. У такій ситуації можливі масові протести, боротьба за владу або посилення сепаратистських рухів у регіонах, де проживають етнічні меншини. У цьому випадку війна може тривати місяці або навіть більше року і охопити значну частину Близького Сходу.

Білий дім звернувся до Конгресу з проханням затвердити нові федеральні видатки у розмірі 67 млрд доларів для покриття витрат на війну, понесених на сьогоднішні. 44% виборців заявили, що війна послабила позиції США у відносинах з Іраном, тоді як 31% вважають, що конфлікт зміцнив позиції Вашингтона. Найбільший народ без власної держави і його роль у політиці та війнах Близького Сходу. Пауза в бойових діях ще не означає сталого миру, але вже окреслила новий баланс сил у регіоні. Найбільш імовірними сценаріями експерти вважають обмежений або затяжний регіональний конфлікт. Напруження посилюється через іранську ядерну програму, підтримку союзних угруповань у регіоні та конфлікт Ірану з Ізраїлем.

• Іранські військові сили заявили, що ведуть активну оборону та завдають відповідних уражень цілям на прилеглих територіях, які, на їхню думку, причетні до ескалації.
• Американські та ізраїльські війська завдали ударів по об'єктах інфраструктури в Тегерані та Ісфахані.
• Йдеться насамперед про «Хезболлу» в Лівані, шиїтські ополчення в Іраку, проіранські сили в Сирії та рух хуситів у Ємені.
• Таким чином, ослаблення Тегерана потенційно послаблює і позиції Пекіна в регіоні, який Китай розглядає як важливу частину своїх глобальних логістичних та торгівельних маршрутів.
• Крім того, західні експерти розглядають КНР як державу, яка кілька десятиліть допомагала режиму аятол в Тегерані, наприклад, купувала підсанкційну нафту (у 2025 році у Китай ішло 80% нафти Ірану) та може продати надзвукові крилаті ракети з дальністю 250 км.

Склади замість квартир. Чому логістична нерухомість стає новим активом для інвесторів

• Відповідно, Ізраїль прагне запровадження санкцій та застосування військових засобів проти Ірану, щоб не допустити створення ним ядерної зброї.
• Вона вже має серйозний вплив на безпеку цивільних, стабільність регіону та світову економіку.
• Йдеться про країни, де розміщені американські військові бази або інфраструктура союзників США.

Ізраїль продовжував сухопутну операцію та обстріли Лівану, зокрема відомо що внаслідок авіаударів Ізраїлю у Лівані загинуло 12 людей. Однак вже за декілька годин Трамп заявив, що заплановані на вечір удари по Ірану скасовано. Згодом того дня було атаковано танкер, який зазвичай перевозить бітум та асфальт з Об'єднаних Арабських Еміратів до Індії. 11 червня близько 4-ї ранку за київським часом війська США завдали ударів по різних обʼєʼктах на території південної частини Ірану, зокрема у портовому місті Сірік. Після цього, посадовці Ірану заявили про удари по цілях на американських базах у Бахрейні та Йорданії. 8 червня стало відомо про те що під час патрулювання Ормузської протоки розбився американський вертоліт Apache, згодом президент США Дональд Трамп заявив що гелікоптер був збитий Іраном.

В Азії назріває енергетична криза: чому Китай не захищає свого союзника?

Аналітики фіксують збільшення постачань нафти в Китай від Росії, а Індія навіть отримала від США 30-денну паузу в забороні на постачання російської нафти. Ще до початку війни Китай імпортував значні обсяги іранської нафти, часто через складні схеми з використанням посередників або танкерів "тіньового флоту", що дозволяло обходити західні санкції. Найбільше це стосується Китаю, який за останні роки став ключовим покупцем іранської нафти і фактично головним економічним партнером Тегерана. Та якщо для Європи війна з Іраном – це насамперед політична дилема, то Азія стикається передусім з глибокою енергетичною проблемою. Питання лише в тому, якщо ЄС все ж буде змушений брати пряму участь в конфлікті, наскільки далеко вони готові зайти у підтримці операцій проти Ірану.

• До нього можуть бути втягнуті союзники сторін, регіональні проксі-угруповання та держави Перської затоки.
• З'ясувалось, що про план кампанії в Ірані знали дуже мало урядовців, а команду для атаки в суботу 28 лютого віддали поспіхом, "прокинувшись зранку і вирішивши почати війну".
• Ліван заявив про загиблих внаслідок ізраїльських ударів по житлових будинках.
• Ізраїль звинувачує Іран у спробі сформувати наземний транспортний маршрут з Ірану через Ірак та Сирію до Лівану, який Ізраїль розглядає як значну стратегічну загрозу.
• США та Ізраїль завдали удару по мосту B1, який є частиною північної автомагістралі між Тегераном і Караджем.

Геополітичні наслідки

• Ізраїль у риториці іранської влади називають «сіоністським режимом», який, на її думку, не має права на існування.
• Ізраїль продовжував сухопутну операцію та обстріли Лівану, зокрема відомо що внаслідок авіаударів Ізраїлю у Лівані загинуло 12 людей.
• Близько опівночі за місцевим часом на базу Королівських повітряних сил в Акротирі (Кіпр) було здійснено удар безпілотним літальним апаратом, який завдав незначних збитків.

Також було атаковано Центр космічних досліджень Ірану (ISRC) у Тегерані, який використовувався для розвитку військових космічних програм. Авіація армії Ізраїлю вночі знищила у аеропорту Тегерана літак, яким користувався верховний лідер Ірану, це мало порушити можливості іранського режиму щодо координації із союзниками та нарощування військової сили. Підрозділи 91-ї дивізії зайшли до прикордонних районів Лівану, щоб знищити інфраструктуру збройного угруповання «Хезболла» та знизити загрозу для півночі Ізраїлю, йдеться у повідомленні ЦАХАЛу. Американський літак-заправник Boeing KC-135 Stratotanker зазнав аварії на заході Іраку під час виконання завдання, весь екіпаж загинув.

Перші удари США та Ізраїлю

За посередництвом Пакистану вдалося домовитися про припинення вогню між США та Іраном на два тижні. Іран атакував об'єкти нафтохімічної промисловості у Саудівському місті Джубаїль. Того ж дня президент США Трамп заявив, що Штати мають план швидкого знищення «усіх мостів і електростанцій» в Ірані, якщо ультиматум про відкриття Ормузької протоки не буде виконаний. В Кувейті в офісі Kuwait Petroleum Corporation почалася пожежа внаслідок удару іранського безпілотника. Війська Ірану збили літак A-10 Thunderbolt II, та пошкодили два гелікоптера UH-60 Black Hawk і один CH-47 Chinook, що був уражений безпілотником на аеродромі Camp Buehring. США та Ізраїль завдали удару по мосту B1, який є частиною північної автомагістралі між Тегераном і Караджем.

Іран у різний час висловлював підтримку як однодержавному, так і дводержавному рішенню палестинського питання, водночас використовуючи й радикальнішу риторику щодо знищення Ізраїлю. Ще до 1979 року іранські ісламісти надавали матеріальну Padabum підтримку палестинцям; після революції Іран намагався налагодити зв'язки з Організацією визволення Палестини, а згодом — з «Ісламським джихадом» та «Хамасом». Іран тренував та озброював «Хезболлу» для протидії ізраїльському вторгненню в Ліван 1982 року та продовжував підтримку шиїтських угруповань під час ізраїльської окупації Південного Лівану.

Близько 80% німців вважають міжнародну ситуацію загрозливою або дуже загрозливою / Інфографіка DW Саме тому частина урядів наполягає, щоб головним завданням Євросоюзу стало дипломатичне стримування конфлікту, і аж ніяк не розширення військової участі країн-членів. У Брюсселі також побоюються економічних наслідків конфлікту, адже ескалація в регіоні Перської затоки вже б'є по ринках енергоносіїв, а Європа після російського вторгнення в Україну вже пережила болісну енергетичну кризу.

Через них Тегеран може атакувати американські або ізраїльські цілі, не вступаючи безпосередньо у масштабну війну. Фактично Пекін та Москва опинилися у незручній позиції, коли вони точно не підтримують американо-ізраїльську операцію проти своїх союзників в Ірані, однак при цьому не мають реальних інструментів, щоб прямо вплинути на перебіг цієї війни або ж її зупинку. Урядовці Британії, Німеччини та Франції заявили, що можуть надати військові сили на підтримку союзника — США.

Чи може початися велика війна на Близькому Сході

Нове керівництво Ірану оголосило Ізраїль своїм головним противником у регіоні і почало підтримувати угруповання, які протистоять ізраїльській державі. Якщо конфлікт затягнеться або призведе до перебоїв у постачанні нафти через Перську затоку, це може спричинити зростання світових цін на нафту і нафтопродукти. Ще один фактор ризику – можливе перекриття Ормузької протоки або атаки на енергетичну інфраструктуру регіону. Йдеться насамперед про «Хезболлу» в Лівані, шиїтські ополчення в Іраку, проіранські сили в Сирії та рух хуситів у Ємені. Частину ракет перехопили системи протиповітряної оборони, але сам факт атак означає, що конфлікт уже виходить за межі протистояння двох або трьох держав. Йдеться про країни, де розміщені американські військові бази або інфраструктура союзників США.

7 червня США збили два іранські дрони, що прямували до судноплавних маршрутів в Ормузькій протоці. 1 червня іранський Корпус вартових ісламської революції заявив, що його авіакосмічні сили завдали удару по авіабазі, яка, за їхніми словами, використовувалася під час американської атаки на телекомунікаційну вежу на острові Сірік. Іран заявив про щонайменше 13 загиблих цивільних внаслідок ізраїльсько-американських ударів по житловій забудові у місті Есламшахр. Під час рятувальної операції екіпажу збитого 3 квітня винищувача F-15, ПС США втратили два транспортні літаки HC/MC-130 та гелікоптер MH-6 Little Bird (пошкоджені борти було знищено американцями, щоб вони не потрапили в руки ворога). Того ж дня Трамп оголосив про проведення результативних переговорів з офіційними представниками Ірану, і скасувати заплановані удари по іранській енергосистемі, однак представники Ірану це заперечили. Іран влучив балістичною ракетою по найбільшому на планеті заводу ЗПГ компанії QatarEnergy в промисловому місті Рас-Лаффан у Катарі, ключовому центрі з виробництва зрідженого природного газу, внаслідок чого на об'єкті виникла пожежа.

Трамп оголосив Ірану ультиматум, що війська США знищать електростанції Ірану, якщо протягом 48 годин не буде розблокована Ормузька протока. Іран запустив дві балістичні ракети середньої дальності по американо-британській військовій базі Дієго-Гарсія в Індійському океані, вони не досягли цілі. Іранські балістичні ракети влучили в міста Арад та Дімона на півдні Ізраїлю, де знаходиться ізраїльський ядерний центр. Як згодом було встановлено — ізраїльський удар знищив корвет і два ракетні катери — половину бойових кораблів та катерів Ірану на Каспії.

За час дії операції лише два цивільні судна під прапором США пройшли протокою. 4 травня Трамп оголосив про початок операції з відновлення вільного судноплавства в Ормузькій протоці, американські військові заявили про початок супроводження комерційних суден для виходу з заблокованої протоки. Іран в свою чергу заявив, що вийде з угоди про припинення вогню, якщо атаки на Ліван продовжаться. За словами міністра охорони здоров'я Лівану, сотні людей загинули або отримали поранення. Іран повідомив, що його військові координуватимуть прохід через Ормузьку протоку, також відомо що Іран та Оман планують стягувати транзитні збори з суден, що проходять через Ормузьку протоку, протягом двотижневого припинення вогню.

Натомість країни Центральної та Східної Європи, які традиційно мають тісніші безпекові зв’язки зі США, частіше демонструють відкриту підтримку Вашингтона. Частина політиків прямо згадує досвід іракської кампанії 2003 року, коли європейські держави глибоко розкололися щодо підтримки зусиль США. До прикладу, у Німеччині та Франції уряди намагаються уникати прямої військової участі, наголошуючи на ризику втягнення Європи у ще одну "нескінченну" війну на Близькому Сході. Поки Вашингтон намагається залучити до операції ширшу міжнародну коаліцію, передусім союзників по НАТО, у самій Європі розгортається складна політична дискусія щодо того, чи взагалі мусять європейські держави підтримувати американську військову кампанію.